Весна пробуджує природу, а слово Великого Тараса – наші душі

У березні ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка – найвідданішого сина українського народу та батька  української поезії. Через віки знову лине до нас його невмируще слово, будить думку і душу. За своє коротке життя, 47 років і один день, Шевченко доста настраждався і, як кожен смертний, хотів того,  чого всі ми жадаєм і нині: свободи і миру, поваги, самореалізації та благополуччя. Великий Кобзар для українців був, є і буде постаттю невичерпною, неосяжною і ні з ким незрівнянною

Taras

Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – сама душа нашого народу, правдива і щира… Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватисьО. Гончар.

 

Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим борцем за права і волю людей.  Ліндон Джонсон, президент США

 

Шевченко – одна з кращих пісень боротьби…. Поки б’ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка. Назим Хікмет, Туреччина

 

Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка – явище єдине і неповторне. Немає для неї відповідника в світовій літературі.  М.Якубець, Польща

 

Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націюОстап Вишня

 

Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові світлі шляхи професорам і книжним ученим. Іван Франко

 

В дні перемог і в дні поразок,

Щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої земні.

Коли в душі моїй тривога,

Коли в душі пекельний щем,

Іду до нього, до живого,

У всесвіт віршів і поем.

Крізь вітер злий карбую кроки

І чую серцем кожну мить

«Реве та стогне Дніпр широкий»,

Щоб розбудити всіх, хто спить.  

Я не один іду до нього –

Ідуть до нього тисячі,

Наче грішники до Бога

Свої печалі несучи.

Іду крізь свята, і крізь будні,

Крізь глум юрби, і суєту –

Ні, не в минуле, а в майбутнє

До тебе я, Тарасе, йду.

Юрій Рибчинський


На роковини Шевченка

Леся Українка

Колись нашу рідну хату

Темрява вкривала,

А чужа сусідська хата

Світлами сіяла.

 

Та минав ти, наш Кобзарю,

Чужії пороги,

Орав свою вбогу ниву,

Рідні перелоги.

 

Гомоніла твоя кобза

Гучною струною,

В кожнім серці одбивалась

Чистою луною.

 

Спочиваєш ти, наш батьку,

Тихо в домовині,

Та збудила твоя пісня

Думки на Вкраїні.

 

Хай же промінь твоїх думок

Поміж нами сяє,

«Огню іскра великого»

Повік не згасає!

 

Щоб між нами не вгасало

Проміння величне,

Ти поставив «на сторожі»

Слово твоє вічне.

 

Ми, як ти, минати будем

Чужії пороги,

Орать будем свої ниви,

Рідні перелоги.