УКРАЇНА в ІГРАХ НЕСКОРЕНИХ 2017

Фото: Віткорія Ліуш

Людині властиво мріяти про майбутнє. Українцям, з їх важкою, трагічною історією та ще й таким несподівано страшним сьогоденням, і поготів. Заплющив очі - опинився в іншому, солодкому і мирному світі, де проблеми вирішуються просто і непомітно або ж взагалі не виникають. Схоже, саме такими була більшість українців 26 років тому: ось тепер ми незалежні, будемо як сир у маслі і без незручних наказів чи непотрібних порад. Як виявилося, незалежність - це, насамперед, відповідальність, якій аж тільки зараз навчила сувора мати Історія. Ціну ми знаємо: Крим, Донбас, тисячі життів, зруйновані міста і долі. Чи навчилися? Схоже, навчилися. Це показали 9 останніх днів вересня, коли в Торонто проходили Ігри Нескорених, в яких уперше брала участь збірна України.

Вибороли 14 медалей, з них 8 золотих! Як жартували тренери, однієї не вистачило, щоб по медалі на кожного. Вибороли у поєдинках з такими ж вдареними війною жінками і чоловіками: у кого осколки в тілі, хто оглух від вибуху, кому відірвало кінцівку, а кому - і всі чотири.

Дивитися, як ці побиті, пошматовані залізом люди пливуть у блакитній воді святкового басейну, а потім безпомічно чекають на тренера, щоб допоміг витягнути враз обважніле тіло і всадовити у візок, і боляче до сліз, і радісно до сліз. Як їх скривдила доля, позбавивши повноцінного тіла - охоплює перше, щемливе, почуття. Як їх винагородила доля, обдарувавши могутнім духом - таке друге, захопливе й вірне.

В українській команді всі такі: лучники і бігуни, плавці і гребці. Кожен - живе уособлення сили духу, котра перемагає фізичну ваду. Кожен - уособлення сьогоднішньої України, яку підступно поранила війна, але вона не знітилася, віднайшла нові сили і стала Нескореною. І вийшла у світ, де отримує свої золоті медалі. Не мріями, не сподіваннями, а наполегливістю, самопожертвою, духом нації - переможниці.

Таким був вересень, таким буде і жовтень, коли відзначаємо Покрову - давню покровительку Українського війська, українського бойового духу. На трибунах торонтських спортивних споруд упродовж Ігор Нескорених було гамірно від уболівальників, але “Слава Україні!” після чергової медалі українців чули всі трибуни. Хочеться вірити, як мріється: так буде щомісяця і щоразу голосніше не лише у спорті, а й в економіці, в охороні здоров’я, в освіті.

 

Генеральний консул України в Торонто

Андрій Веселовський