Квітень 2017-го року особливий хоча б тому, що і православні, і католики – усі християни відзначатимуть Великдень РАЗОМ, 16 квітня. Розкидане по всьому широкому світі українство – від Австралії на схід і південь до Канади на захід і північ від України, які уособлюють його всесвітність – дружно береться за крашанки, писанки і паски. Ну і, зрозуміло, освячення усього тричі смачного після великого посту – чудова нагода показати усім сусідам, знайомим і стороннім, які у нас вироблені кошики, та в кошиках які високі пасочки, та пречудові рушники, та як ми святково вбрані, аж помолодшали!
Великдень – ніби дзеркало української душі. Звичайно, гарні писанки у сусідів: румун, словаків, лужичан, хорватів, навіть у греків. Але таких радісних кольорів і витонченого малюнку, як у Космачі, навряд чи де знайдете. Зате найбільша у світі писанка, висотою 12 метрів, знаходиться у містечку Вегревіл, Канада, де мало не половина населення українського роду. А найстарішу вцілілу писанку-брязкальце, якій 950 років, знайшли археологи під час розкопок поблизу Хрінницького водосховища, що в Демидівському районі на Рівненщині. Тисячолітня українська душа, як і писанка, молода і запальна, працьовита і співуча, хоч у Космачі, хоч у Вегревілі.
В старі часи до Великодня у вправної господині білилися хата і піч. Сьогодні українське суспільство хоче більшого. Його не задовольняє швидкість реформ. Уряд, кажуть люди, має перейти від побілки до будівництва нового. Будівництва нової податкової системи з прозорим відшкодуванням, нової мовної політики, про що так яскраво висловився поет Іван Малкович. Нової аграрної політики, яка б дозволила власнику землі розпоряджатися нею. І, нарешті, нової правової політики, щоб перебудувати судову систему - цей справжній приклад декоративної побілки старого замість сміливого будівництва нового.
Квітень приносить тепло, а отже стане трохи легше нашим хлопцям на Донбасі і на Перекопі. А ще їм стане легше, бо Уряд Канади оголосив про продовження на два роки, з 1 квітня 2017, операції UNIFIER - тренувальної місії 200 канадських військових для допомоги Збройним Силам України.
Командир нової місії підполковник Марк Любинецький з Едмонтону висловив гордість, що разом зі своїми солдатами зможе «підвищити бойові можливості наших друзів і партнерів з українських збройних сил». Світове українство знає, що і в цьому випадку без його старань не обійшлося: про рішення оголосили спільно міністр оборони Саджан і міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.
Канадські військові – лише вершинка айсберга допомоги Україні. Не двісті, не дві і не двадцять тисяч, а сотні тисяч канадців, і не лише українського роду, включилися у велику справу підтримки України проти агресії і за реформи. Українська канадська громада – справжній двигун цього загальнонаціонального руху. Торонто – перший голос у канадському хорі.
На Великдень Україна щиро дякує своїм далеким родичам у Вегревілі, у Едмонтоні, у Монреалі, у Торонто і щиро дякує Оттаві.
Слава Україні, слава Канаді!
Генеральний консул України в Торонто Андрій Веселовський