Українське місто Білгород-Дністровський, що на Одещині, - одне з найдавніших у світі: 1999 року відсвяткувало 2500-річчя. Розташоване воно на березі Дністровського лиману, звідки рукою подати до Чорного моря (20 км), а Одеса за 80 км. Заснували тут поселення мілетські греки в VI ст. до н.е. і назвали його Тіра. Упродовж тисячолітньої історії існування воно побувало у складі не однієї імперії, в ньому володарювали готи, гуни, печеніги, татари, генуезці, турки та інші завойовники, які перейменовували місто, але в кожній назві (Альба-Юлія, Ак-Лібо, Аккерман, Четатю-Албе, Фехер-Вар, Білгород та інших - загалом більше 20) підкреслювалася його головна ознака - “біле”, оскільки всі будівлі тут споруджувалися з білого вапняку. Білгород-Дністровським воно стало 1944 року, а до цього іменувалося Аккерманом, до речі, місцеві досі так називають своє тепер тихе провінційне місто, на жаль, обділене увагою туристів.
Побувати ж у Білгороді варто хоча б заради того, щоб побачити грандіозну, найбільшу серед українських твердинь середньовічну Аккерманську фортецю - видатну пам’ятку архітектури, яка вражає своєю величчю і куди стікаються вимощені бруківкою вулиці міста.
Історики дотепер не можуть сказати точно, хто саме (молдавани, генуезці чи турки тощо) почав зводити на високому скелястому березі Дністровського лиману могутній форпост з високими мурами і неприступними вежами, але переважає версія. що перший камінь усе-таки заклали генуезці. На початку XV століття була споруджена перша цитадель, а потім протягом двох століть від неї розросталося надміцне фортифікаційне укріплення, територія якого складає 9 га. Загальна протяжність добре збережених оборонних мурів - 2, 5 кілометри, а їхня висота разом з вежами, яких було 34, а збереглося 26, коливається від 5 до 15 метрів. До речі, башти мають різну форму, зокрема циліндричну, круглу, восьмигранну, і деякі - власну назву, як-от «Скарбниця», «Темниця», «Башта Овідія» або “Дівоча”, «Комендантська». З півночі фортецю омиває лиман, а з трьох інших боків вона захищена широким (близько 14 м) і глибоким (більше 20 м) ровом. Стінами фортеця завбачливо розділена на 4 двори: громадський, що призначався для захисту цивільного населення; гарнізонний, де розміщалися казарми і склади зброї; господарський або портовий, який мав торгове призначення, та цитадель - своєрідна фортеця в фортеці. Прямокутна, з кутовими циліндричними баштами, найменша і найзагадковіша, з недослідженими таємничими підземними ходами і залишками мінарету цитадель найбільше подобається туристам.
За радянських часів та й тепер на території Аккерманської фортеці, яку облюбували кінематографісти, було знято чимало художніх стрічок, як-от «Лицарський замок», “Капітан Немо”, «Отелло», «Чортова дюжина», «Дорогою ціною», «На початку славних справ», «Хвилі Чорного моря».
Білгород-Дністровський_Свято-Георгіївська_церква
Крім фортеці та віднайдених археологами біля неї залишків античного міста Тіра, старий і затишний Білгород-Дністровський славиться й іншими цікавими пам’ятками. Тут вражаюче багато культових споруд, серед найдавніших, зокрема, унікальна напівпідземна вірменська церква (XIII - XIV ст.), де зберігається знайдений в піщаному кар’єрі кам’яний сарматський склеп (ІІI ст. н.е.); споруджена над джерелом підземна церква Іоанна Сучавського (молдавська, XIV - XVII ст.), яка не має аналогів в українській архітектурній спадщині, та конструктивно архаїчна церква Святого Іоанна Предтечі (грецька, XV ст.).
Церква_Іоанна_Предтечі