Злата Огнєвич – головний музичний гість фіналу “Міс українська Канада 2018”

Надзвичайно талановита співачка, справжня патріотка України і просто чарівна дівчина Злата Огнєвич незабаром завітає в Торонто, щоб виступити на фінальному гала конкурсу “Міс українська Канада 2018”. Ми вирішили ближче познайомити  з нею читачів “Разом”, отож про дитинство на березі Чорного моря, любов до музики і пошуки себе – далі у розмові зі Златою.

Злато, як дівчина, що вступила до авіаційного університету, стала співачкою?
Насправді я закінчувала музичний інститут ім. Р. Глієра у Києві за класом естрадного співу та викладача співу і маю незакінчену освіту джазового факультету цього ж закладу. Щодо авіаційного, то там я навчалась тільки півроку, і виявилося, що це не моя стихія.
Тобто з дитинства сумнівів щодо майбутньої професії не було?
У школі мене захопила журналістська романтика довкола Афганістану. Хотілось їхати в “гарячу точку” та робити ексклюзивні репортажі, але це швидко минулося. Я з дитинства логічно й послідовно йшла до музики: співаю, скільки себе пам’ятаю. Вона займає увесь мій час, свідомість і життя.
Чому обрала саме цей творчий псевдонім і чи правда, що тепер навіть за паспортом ти “Злата Огнєвич”?
Уже давно! Це творче ім’я – данина моєму корінню по татковій лінії, в якому дуже багато всього намішано: угорці, серби і т. д.. Ще дитиною заявила батькам, що моє ім’я мені не подобається, тому я його обов’язково зміню! Так і сталося.
Чи віриш у те, що, як кажуть, ім’я визначає майбутнє людини?
Після зміни імені все у моєму творчому і особистому житті пішло на краще! Вірю, що ім’я впливає на долю, адже в ньому закодована особлива енергетика, але вірю й у вибір: щодня я сама обираю, як хочу прожити власне життя.
Що для тебе Крим? Коли востаннє там була?
Крим – моя батьківщина. Я росла серед моря, гірської краси, неймовірних пейзажів. У моєму дитинстві були походи у гори й підземні гроти, де писалися перші вірші та пісні. Мені пощастило жити не в “кам’яних джунглях” мегаполісу, а формуватися як особистість серед природи.Дуже сумую за своєю домівкою, адже з моменту анексії я не була в Криму. Навіть з батьками бачусь виключно у Києві, це моя принципова позиція.
Злато, ти кілька разів брала участь у відборі на Євробачення і таки здобула третє місце. Цей конкурс був для тебе настільки важливим?
Євробачення – дуже потужний конкурс, який цінується в Україні. Хоча про нього є багато протилежних думок, але учасникам він відкриває двері в міжнародні проекти. Побувати на Євробаченні почесно, і їхати туди однозначно треба. До речі, саме Україну там завжди чекають і пильно за нею спостерігають.

Що спонукало тебе стати депутатом Верховної Ради та чи справдилися твої очікування?
Не скажу, що то був абсолютно негативний досвід. За час роботи у парламенті я швидко подорослішала, почала по-іншому дивитися на світ. Звичайно, було й розчарування: спочатку ти віриш і надієшся разом з усіма депутатами зробите щось корисне, але цього не відбувається… Невдовзі зрозуміла, що я там зі своєю культурою просто не потрібна.
Деякий час ти була ведучою у програмі “Світське життя”. Ти справді “тусовочна” людина?
Так, я як журналіст побувала на 70-у Канському фестивалі. Виявилося, що до репортерів з мікрофоном всюди ставляться однаково: селебріті просто тікають від них. На одній вечірці до мене підсів симпатичний чоловік, пригостив коктейлем, та щойно побачив мій мікрофон – галантно, проте швиденько, зник. Як на мене, журналіст – професія досить складна і навіть сувора.
Якось вранці після заходу я прокинулась вся в синцях, бо на “червоній” доріжці тебе всі штовхають, кусають, щоб першими вчепитися у того ж Бандероса. Після цієї поїздки зрозуміла, що журналістика не для мене.
Заради чого готова покинути сцену?
Я прошу Бога, щоб Він дав мені сили і можливості ще довго дарувати свої пісні слухачам. Звісно, мрію про сім’ю, але в ній я хочу бачити підтримку й розуміння. Хоч жити з артисткою непросто, проте надіюся, що така людина знайдеться.
З ким мрієш виступити на одній сцені?
Моя мрія вже збулася! Я заспівала разом з Андреа Бочеллі на концерті в Києві, на Олімпійському стадіоні, і відчула таке щастя, яке неможливо передати! Саме завдяки цьому виступу мене помітила команда Монсеррат Кабальє та запросила до участі в її концерті. Монсеррат особисто вибирала треки для мого виконання, серед них була моя власна пісня “One day”.
Злато, що для тебе неприпустимо у житті і творчості?
Зрада. Той, хто зраджує, просто припиняє для мене існувати… Мене, щоб не розчаровувалася, постійно застерігають не одягати лицарські лати на всіх підряд. На сцені завжди дуже переймаюся звуком: він повинен бути ідеальний, адже для професійного музиканта комфортний звук на сцені – це 90% успіху.
Чи запрошують тебе в Росію з концертом і як ставишся до того, що деякі українські артисти їздять до агресора з гастролями?
Повторюсь, жодних моїх концертів зараз у Росії не може бути – не маю на це морального права. Я свій вибір зробила, а вибір артистів, які й сьогодні гастролюють там, – на їхній совісті. Варто запитувати у них, чому і навіщо це роблять.

Як гадаєш, може слід повністю перейти на пісні українською?
Та й тепер у нас немало пісень саме українською! Навіть ті артисти, які раніше співали  англійською чи російською, нині створюють цілі альбоми українською і намагаються це зробити ультрасучасно. В мене з цим проблем ніколи не було: ще до агресії Росії я робила українські треки. Звичайно, співаю й англійською, щоб більше розповісти світу про Україну. Коли іноземці чують мою пісню “Pray for Ukraine”, вони запитують, що у нас насправді коїться. Завдяки англійській мові ми достукались до інших народів, які почали цікавитись нашими справами у живих людей, а не з новин ЗМІ, і це значне досягнення!
Ти й тепер даєш концерти в підтримку ООС?
Так, нещодавно у Вінниці я й інші артисти разом збирали гроші на реанімобіль для батальйону ім. Пирогова. Всі ми залишили в авто маленькі послання хлопцям, що на передовій, щоб хоч трохи їх підбадьорити серед щоденних жахіть. У мене є друзі, які воюють, і щодня, читаючи новини про загиблих, молюся, щоб не побачити на фото когось із них…
Чим дивуватимеш публіку на “Міс українська Канада 2018”?
На цей конкурс культури і таланту разом зі мною завітає чудовий український співак, поет та композитор Олександр Лозовський – автор пісні, яка уувійде до мого нового альбому. Концертну програму в Канаді складуть як уже добре відомі мої пісні, так і сучасні обробки українських пісень, можливо, нові треки, над якими якраз працюю. Мені дуже б хотілось презентувати їх у Торонто і відчути схвалення слухача. Везу свої історії, енергію і дуже сподіваюся на особливе, щире спілкування, якого я з нетерпінням чекаю!
Ми також. До зустрічі, Злато!
Більше інформації про фінальне шоу “Міс українська Канада 2018”