50-літній ювілей святкує “Веснівка”!

“Веснівці” – творчої весни і процвітання!

Українська пісня – безцінний скарб, вартість якого збільшується, коли щиро ділимося ним з іншими

Галина-Квітка Зорич-Кондрацька

Vesnivka Oct. 18, 2015

   “Веснівка” – це не просто колоритний аматорський хор-довгожитель, душа якого – солов’їна українська пісня, а справжнє мистецьке явище – явище неповторне і стійке: 50 років, погодьтеся, вік поважний для людини, а для творчого колективу і поготів.
Zorich-Kondracyka Kvitka

З моменту свого створення і до сьогодні “Веснівка”, що зібрала, об’єднала і поріднила жінок з чудовими голосами і любов’ю до співу, зберігає і показує всьому світу красу й неповторність української пісні,  здатної дивувати, захоплювати і дарувати радість та естетичну насолоду.
    Того далекого і незабутнього 1965 року ще зовсім юна Галина-Квітка Зорич (Кондрацька), студентка музичного факультету Торонтського університету, ініціюючи створення дівочого хору, і гадки не мала, що він проіснує півстоліття та стане відомим не тільки в Торонто, у Канаді, а й далеко за її межами. Тоді ж, організувавши співочий колектив з учениць школи, в якій сама недавно навчалася, хотіла, щоб він на гідному рівні виступав на шкільних і позашкільних заходах. Ось так народилася “Веснівка”, а далі – репетиції після уроків, залучення до хору учениць з інших шкіл, перші проблеми (наприклад, відсутність нот для жіночого хору), перші виступи спочатку в Свято-Миколаївській українській католицькій церкві, а згодом і по Торонто. Щоб виглядати найкращим чином, веснів’янки самі готували концертне вбрання, і воно, безперечно, у них завжди було чудове.
     Хоч учасниці колективу мешкають у різних районах Великого Торонто (GTA), незмінно впродовж десятиліть щовівторка збираються на репетицію. Мирослава Дякун жартує, що вечір вівторка для них – свята справа: ніхто нічого не робить, бо ж репетиція; а Квітка Кондрацька, сміючись, уточнює: “Одного разу її таки довелося відмінити, тому що саме у вівторок я народила дитину”.
Vesnivka 1969

Vesnivka 1969

     Наполеглива праця, ентузіазм і любов до української пісні засновниці, незмінного талановитого художнього керівника і диригента “Веснівки” Галини-Квітки Кондрацької та всіх учасниць цього славетного хору дала чудові результати: визнання і любов канадських глядачів, а також багатьох європейських країн, зокрема й України. Пані Кондрацька розповідає: “Щоб якомога більше виступати за межами Канади, ми почали проводити різні фандрейзінги, адже оплачувати поїздки треба було самим.  Нам вдавалося здійснити концертні тури Бразилією, Аргентиною, США, Великобританією і Францією, Німеччиною та Іспанією, Польщею і Нідерландами, звичайно ж, найочікуванішими були гастролі в Україну. Не зможе стертися з нашої пам’яті виступ під час освячення собору Св. Софії у Римі. Тоді, з благословення єпископа Борецького, з Торонто до Італії відправився цілий літак хористів, зокрема і ми”. Особливо незабутніми були виступи, приурочені 1000-літтю християнства. “Веснівку” спочатку запросили до Лондона (Анлія), де у неї був спільний виступ з іншими хоровими колективами з різних країн (всього понад 450 співаків), а згодом – у Рим та Нью-Йорк.
Millenium of Ukraine's Christianity

Rome 1988

     За 50 років насичененого мистецького життя “Веснівка” неодноразово перемагала у всеканадському хоровому конкурсі CBC. Галина-Квітка Кондрацька згадує, що після перших незабутніх виступів хору в Україні (1991 р., якраз перед проголошенням Незалежності) вона, окрилена успіхом, відчула: хор готовий виходити на міжнародну арену і ширити світом красу української пісні. Доказом цього стала його перемога та золота нагорода у міжнародному музичному фестивалі Llangollen International Musical Eisteddfod (Великобританія, 1993 р.). У 2000 р. хор виборов срібну нагороду першої хорової олімпіади в австралійському місті Лінс. У хроніці “Веснівки” –  виступи на  престижних світових сценах: Koerner Hall у Торонто,  Carnegie Hall (Нью Йорк), Royal Albert Hall (Лондон), концертна зала у Ватикані, а також спів у соборі Св. Петра в Римі.  
Festival 500 - Sharing The Voices, St. Johns Newfoundland 1997

Festival 500 – Sharing The Voices, St. Johns Newfoundland 1997

      Цей співочий колектив досяг високого рівня виконавської майстерності, а також по праву може пишатися своїм багатим репертуаром, в якому  українська класична та сучасна пісня,  фольклорна музика і духовна. Загалом за 50 років “Веснівка” виконала близько 900 творів, нещодавно був завершений новий  проект ”Vesnivka” сhoral music e-library”,  кошти для якого ($17.000) колектив виграв на конкурсі “Ukrainian Dragons Den”, що проводився під час 24-го Конгресу українців Канади восени 2013 року. Всі пісні колективу за його півстолітню історію викладені в електронній біблітеці (www.vesnivka.com/e-library), користуватись якою можна безкоштовно і де до кожної пісні є ноти, слова, мелодія та коментар, а також переходи на сторінки з інформацією про композиторів та авторів. Зараз в ній є 70 пісень, але щомісяця добавлятимуться нові.
   Важлива складова творчого життя колективу – тісна співпраця з сучасними канадськими композиторами з українським корінням ( Лариса Кузьменко, Зенко Лавришин та інші). Роман Гурко спеціально до 50-річчя “Веснівки” написав нову літургію, прем’єра якої відбулась у жовтні 2015.  Співпрацює “Веснівка” і з такими відомими канадськими хорами, як “Elmer Iseler singers” (художній керівник і диригент Лідія Адамс), “The Orpheus Choir” з Торонто, “The Amadeus Choir” та іншими.
Vesnivka in Senlis France in May 2014

Vesnivka in Senlis France in May 2014

   Відсвяткувавши півстолітній ювілей, “Веснівка” аж ніяк не збирається сповільнювати свою ходу, а, навпаки, активно продовжуватиме творчу працю, долучаючись, примножуючи і популяризуючи українську культуру, зокрема співоче мистецтво. Квітка Кондрацька: “До 125-ліття поселення українців у Канаді ми плануємо великий концерт, до якого хочемо залучити фольклорні колективи”.
   Сьогодні у “Веснівці” 49 хористок, а разом з пані Галиною-Квіткою – художнім керівником – їх, що символічно, рівно 50. Цікаво, що понад 10 учасниць співають у хорі ще з часу його заснування. Є також малий чоловічий камерний хор, заснований пані Кондрацькою, який дебютував у 2002 році і відтоді співає з “Веснівкою”.
Vesnivka wins a first place medal in LLangollen, Wales 1993

Vesnivka wins a first place medal in LLangollen, Wales 1993

   Колектив радо вітає та приймає до своїх лав нових учасників, особливо нових емігрантів. Головна умова – любов до української музики та бажання співати.
   Хор “Веснівка” дуже дружний, учасники його завжди підтримують і допомагають один одному, нерідко залучають до колективу членів своїх родин.
   Пані Галина-Квітка переконана, що найкращий відпочинок від буденних проблем і депресії – це спів, тому, запрошуючи до колективу всіх бажаючих дівчат і жіночок, обіцяє: “З “Веснівкою” співаючи  будете завжди молодими”. І Мирослава Дякун говорить, що репетиції та виступи справді не те що невтомлюють, а, навпаки, дають неймовірний заряд енергії, якою можна ще й з іншими щедро поділитися.
   Конгресом українців Канади Квітка Зорич-Кондрацька в 2007 за великий вклад у поширення української хорової музики в Канаді була нагороджена Шевченківською медаллю. У жовтні 2015 Світовим конгресом українців нагороджена Медаллю за видатний внесок у відзначення 200-ліття Т. Г. Шевченка.

    Микола Дубас, український письменник та  публіцист, після виступу “Веснівки” у Львові писав: “Слухаючи хор та вдивляючись в обличчя хористок – молодих українок, які народились і виросли на канадській землі, здавалось, що увібрали вони в свої душі вікову тугу своїх дідів – першоіммігрантів і піввіковий біль своїх батьків-вигнанців з рідної землі та, помноживши їх на любов до далекої України, її землі, її мови, вклали у пісню і подарували нам.”

Мирослава Дякун:

Коли я і мої 12-річні ровесниці почали співати у тільки-но створеному шкільному хорі, ми були в ньому наймолодші, а старші дівчата мали десь по років 16. Деякі тодішні мої приятельки до сьогодні співають у “Веснівці”, і для них, як і для мене, вона стала родиною. Піти співати у хорі мені підказали батьки, бо в нашій сім’ї всі любили музику. Я ніколи не пошкодувала, що стала хористкою, і дуже ціную свій досвід з “Веснівкою”.

Ольга Ольшанська:

Коли наша сім’я, приїхавши в Канаду 15 років тому, оселилась і облаштувалася в Торонто, я зайнялася пошуком хору, до якого могла б приєднатися. Інтернет допоміг – дав адресу “Веснівки”. Тут привітно мене зустріли, дали можливість виконувати чудову музику, адже українську пісню я любила завжди, тут я знайшла нових друзів. Була і здивована, і у захваті, коли дізналася, що хор “Веснівка” має довгу і славну творчу історію. Я пишаюся тим, що разом з усіма учасниками цього прекрасного колективу можу підтримувати традиції української культури та радувати слухачів новими цікавими музичними творами.

Леся Комаровська:

Коли мені було 15 років, за порадою мами я, що  виросла в родині, де любили українську музику, вступила до хору “Веснівка”. Мені тоді, як і деяким моїм подругам, подобалося співати в хорах. Участь у цьому колективі – це чудовий досвід, який я отримувала впродовж 45(!) років: виступи в багатьох містах Канади та поїздки за кордоном, перемоги на конкурсах, цікаві події. Мені до душі, коли люди творять музику разом, тому український хоровий спів займає особливе місце у моєму серці. Тож сьогодні я відверто можу сказати, що “Веснівка” – невід’ємна і дуже дорога частина мого життя.

Megan Harris:

У “Веснівці” я почала співати п’ять років тому, коли переїхала до Торонто. Шукала тоді хороший хоровий колектив, щоб стати його учасницею, і водночас сумувала за своєю доброю подругою, яка повернулась в Україну. Тож вступ до “Веснівки” зробив мене ніби ближчою до неї. Я дуже швидко зрозуміла: це найкращий аматорський хор, який я коли-небудь чула, що його склад – найдружніші і найщиріші жінки, з якими я коли-небудь співала. Хоч я не українка, вони надзвичайно тепло мене прийняли до свого колективу. А Квітка – найбільш відданий і пристрасний хоровий диригент,  якого я коли-небудь мала задоволення наслідувати.

Aliya Hollingsworth (донька однієї з хористок, долучилась до “Веснівки” в 2014 р.)

Цікаво, що з віком наша українська культура та громада стає для нас все важливішою і зворушливішою. Я багато років спостерігала за виступами “Веснівки”, і ось рік тому вона врешті-решт “заманила” мене не тільки своїми прекрасними мелодіями, злагодженим досконалим співом, але й  тісним зв’язком з українською громадою Торонто. І хоча мої знання української мови, вважаю, дещо обмежені, пишаюся тим, що є учасницею колективу, який з ентузіазмом підтримує українське мистецтво та культуру загалом.

www.vesnivka.com

www.vesnivka.com/e-library

З Галиною-Квіткою Кондрацькою та Мирославою Дякун спілкувалась Вікторія Матвієнко

Не пропустіть Різдвяний концерт “Веснівки” 10-го січня 2016!