Український  «ЩЕДРИК» мандрує світом

Сьогодні цілком впевнено можна стверджувати: український «Щедрик» підкорив світ та став його культурним надбанням. В очікуванні різдвяного дива варто згадати як цей безсмертний шедевр, так і композитора Миколу Леонтовича, в обробці якого давня народна пісня засяяла діамантом, увібравши найкращі духовні здобутки українського народу. Наш “Щедрик” (англ. “Carol of the Bells”) уже давно є неодмінним атрибутом Різдва в багатьох країнах світу і як найвідоміша американська різдвяна мелодія безперестанку звучить на усіх телеканалах, на радіо в Європі, США, Канаді, Австралії, навіть в Японії та Китаї. Незважаючи на це, мало хто в зарубіжжі здогадується про його українське коріння та знає щось про автора тієї хорової обробки, яка лежить в основі всіх без винятку сучасних аранжувань пісні (їх понад 150) Миколу Леонтовича. Годі й казати про хорового диригента й композитора Олександра Кошиця (1875–1944), завдяки якому «Щедрик» зазвучав на американському континенті, бо й самі українці донедавна ледь чули про нього, несправедливо затаврованого радянською владою іменем зрадника-емігранта.

Відео – Український Національний Хор, диригент Олександр Кошиць, Щедрик, 1922 р. Записано між 26.09.1922 та 06.10.1922 в Нью-Йорку.


 Коли саме виникла колядка “Щедрик” невідомо, адже її джерело виходить з дохристиянських часів. Особливо поширеною була вона в українських селах на Правобережжі, зокрема на Поділлі. Напевно, досі цей нехитрий різдвяний срібно-дзвінкий наспів тішив би лише українців, якби не геній Миколи Леонтовича, що надав йому неперевершеного чарівного звучання. Коли різдвяного вечора 25 грудня 1916 року «Щедрика» в його обробці заспівав хор студентів Київського університету ім. Святого Володимира під орудою О. Кошиця, скромний подільський вчитель Леонтович, що мешкав тоді в Тульчині на Вінниччині, став відомим у музичних колах як найкращий аранжувальник українських народних пісень.

На жаль, М. Леонтовичу судилося прожити недовго: у січні 1921 року в будинку свого батька він був розстріляний більшовицьким агентом. І хоч як радянська влада не старалася стерти з пам’яті українців ім’я геніального композитора, їй це не вдалося. Безсмертя йому забезпечили, крім “Щедрика”, і «Дударик», «Козака несуть», «Пряля», «Ой з-за гори кам’яної» та багато інших робіт, що визнані шедеврами хорової музики ХХ століття.

 

Український Національний Хор під час однієї з морських подорожей. Фото із сайту Бібліотеки конгресу США

Композиторську славу М. Леонтовича набагато перевищила популярність “Щедрика”, який уже 1919 року разом з Українською республіканською хоровою капелою на чолі з диригентом О. Кошицем помандрував Західною Європою, а потім і заокеанням, де вперше прозвучав в українському варіанті 5 жовтня 1921 р. на концерті в нью-йоркському Карнеґі-Холі. Упродовж двох десятиліть капела, осідаючи переважно в Нью-Йорку та Вінніпезі, з величезним успіхом гастролювала в США і Канаді, Мексиці, Бразилії, на Кубі. 1936 року поет, композитор і диригент Пітер Вільговський (Peter Wilhousky) написав англійський текст “Щедрика”, назвавши пісню Carol Of The Bells («Колядка дзвонів»).

Олег Скрипка та Ле Гранд Оркестр “Щедрик”

Ось так український “Щедрик”, довершено оздоблений Леонтовичем, увійшов в американську пісенну культуру та навіть дістався Голлівуда з його могутнім медійним впливом. Неповторна мелодія української колядки звучить у мультсеріалах “Південний парк”, “Сімпсони”, “Сім’янин”, музичній комедії “Суботнього вечора у прямому ефірі”, як саундтрек у фільмах “Гаррі Поттер”, “Один удома”, “У дзеркала два обличчя” тощо. Мелодія “Щедрика” супроводжує запуск «Шатлів», а в переливах знаменитих фонтанів у Лас-Вегасі вона виграє кольоровими струменями води.

“Щедрик” виконується зазвичай хоровими колективами, серед яких найвідоміші, зокрема українські: хорові капели “Думка” та “Дударик”, хор ім. Г. Верьовки, дитячий хор “Щедрик” та багато інших. Численні обробки української колядки – від класики до року – звучать по усій земній кулі. По-дитячому зворушливо та дзвінко співає її хор хлопчиків собору Святого Павла у Лондоні, вільнюський хор Bel Canto виконав її українською мовою на підтримку учасників Євромайдану. На різдвяному концерті у Білому домі (Вашингтон, США) в грудні 2016 лунав “Щедрик” у виконанні дуету «Дві скрипки» та джаз−бенду «Наталія Лебедєва − Тріо», які були єдиними іноземцями, що ввійшли до святкової програму. Одна з найпопулярніших кавер-версій колядки належить техаському акапельному гурту “Pentatonix” – близько 42 мільйонів переглядів на Youtube.


В Інтернеті можна переглянути десятки сотень відео оригінальних варіантів Carol of the bells, а музиканти не втомлюються продукувати нові й нові, і, напевно, важко назвати ще пісню якогось народу, що може суперничати зі “Щедриком” у популярності. У грудні 2016 року минуло 100 років від часу першого публічного виконання цієї колядки в обробці М. Леонтовича, а 13 грудня 2017 відзначається 140-річчя від дня народження самого композитора, завдяки якому “Щедрик” став українським музичним брендом, який співає увесь світ.