Гурт “Заповідь” – кращі учні Ukrainian Rock School

zapovid

 

Гадаємо, багато хто з наших читачів пам’ятає події вересневого Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival 2013, про який ми розповідали в минулому номері нашого журналу (хто бажає освіжити події в пам’яті, перегляньте випуск Жовтень 2013 ще раз), а також Ukrainian Rock School, що передувала йому. Нагадаємо, за перемогу і симпатії глядачів тоді боролись 4 гурти: Torontula, DoVira, PYX та Zapovid. І зараз, коли трохи вщухли фестивальні події, нам вдалось поспілкуватись із учасниками гурту – переможця Andre Budrevych, Mariusz Moskal, Matt Kapuszczak, Nestor Szewczyk та Milla Rock, які разом – «Заповідь».

 – Гурт «Заповідь» виник не так давно, в 2011 році, а що було перед тим?

 Маріуш: Ми всі займались музикою, брали участь в окремих проектах. Та й навіть зараз граємо в різних гуртах.

 Андрій: Я починав у блюз-бенді. І вже з ним десь років 5 граю. На Лемко Ватра зустрів Ореста Галушку. Він запропонував мені приєднатись до проекту, в якому брали участь молоді українські виконавці. Там ми всі і познайомились.

 Міла: У Німеччині була в складі досить популярного гурту “Cherona”: виступи, концерти, інтерв’ю, зйомки, репетиції. Мали також шоу на телебаченні під назвою ” Das Startagebuch”, яке транслювалося щоденно на каналі Super RTL. Тому я й раніше бачила велику сцену. Переїхавши в Канаду, дуже сумувала за нею. А Ореста зустріла просто на вулиці, гуляючи з сестрою, спитала, котра година. Розговорились, коли він дізнався, що я співаю, запросив на проект.

 – То, виходить, «Заповідь» – не лише ваша особиста заслуга?

 Міла: Насправді, ми разом докладаємо чимало зусиль для розвитку гурту. Багато чого робимо самотужки. Наприклад, зараз у нас немає продюсера. Хлопці все роблять самі. І я дуже вдячна, що вони у мене є. Нестор постійно тягається зі своїми барабанами, а Матей мусить все вантажити у машину і кудись перевозити. Маріуш – наполегливий, це він нас спонукає робити щось нове, писати. Кожен виконує свої обов’язки, бо гурт – це дуже багато спільної праці. Глядачі того просто не бачать, вони думають, що все так гарно, як на сцені.

Звичайно, ми не самі знайшли один одного і дуже вдячні Оресту Галушці – доленосній для нас людині, яка нас перезнайомила та об’єднала. Є у нього така жилка – він якось бачить і зводить докупи потрібних людей. У нього була ідея – скласти гурт із «нуля», тому на початках він був нашим менеджером. Щоправда, з часом ми почали по іншому уявляти нашу подальшу творчість, так сказати, виросли з-під опіки. Тоді разом вирішили, що краще піти кожному своїм шляхом. Але й зараз тісно співпрацюємо, маємо спільні проекти.

 – Ви всі займаєтесь музикою з дитинства?

 Матей: Я почав грати на гітарі десь у 16 років. Перед тим трохи грав на барабанах. У дитинстві дійсно рідко хто серйозно займається музикою.

Нестор: Згадую, коли я починав грати на барабанах, батьки казали: «Грай, але йди з тим на вулицю».

 Міла: В мене тато грав, навіть був у гурті. Видно, й мені передалося генами. А ще я часто прислухалась до гри старшої сестри. Слух був в мене дуже добрий, що зразу помітили вчителі. Мене віддали в музичну школу по класу фортепіано. А я вже тоді мріяла про сцену, просила, щоб дали мене на танці або на співи. Не уявляєте, які ми вдячні батькам Матея, що вони терплять всі наші репетиції у себе вдома! Хочемо подякувати й нашим близьким та друзям за їхню підтримку, за те, що вірять у нас і в те, що ми робимо. Це нас окрилює.

zapovid

– Де зараз виступаєте?

Маріуш: Переважно запрошують на українські або українсько-канадські забави, все частіше – на весілля. Нещодавно мали розмову з продюсером, що організовує підбір гуртів на різні фестивалі. Побачимо, що з цього вийде.

Міла: На фестивалях дуже приємно виступати. Отримуєш незрівнянне ні з чим задоволення, коли перед тобою шалена кількість людей і ти відчуваєш їхню енергетику. У такі миті знаходиш у собі сили викластись не на 100%, а на всі 200! Хочеться повертатись на сцену знову і знову, заряджати людей позитивом і отримувати його у відповідь. Це найкраща плата за нашу роботу.

 – «Заповідь» відома своїми аранжуваннями українських народних пісень. Чи є у вас власні пісні?

 Міла: Ми над цим якраз зараз працюємо. У нас вже є оригінальна пісня «Коли настане ніч» і декілька «чернеток». Але у кожного з нас по 2-3 роботи і ще два бенди, тому часу на те, щоб створити дійсно гарні пісні, як завжди, бракує. Мелодію до цієї пісні склали Маріуш і Матей, а слова допомагав писати Павло Павлей.

 – До послуг професійних авторів не звертались?

 Міла: Ні, я не думаю, що нам зараз це потрібно. Пісня – ті моменти в житті, які тебе хвилюють. Вона, як своєрідний малюнок, а, щоб його повно передати, потрібно віднайти потрібні слова. За тебе ніхто інший цього не зробить.

 – Назва «Заповідь» доволі незвична. Як вона з’явилась?

 Андрій: Коли нас звів докупи Орест Галушка, гурт називався «Байда». Трохи згодом назва «підкорегувалась» – Байда featuring Mila Rock. На той час Міла не знала, чи залишиться надалі у гурті. А вже потім прийшло усвідомлення того, що нам потрібно мати власну назву.

Міла: Заповідь – це таке собі тверде переконання, що ми писатимемо гарну музику, матимемо супер гурт. Така от міцна непорушна заповідь.

 – Для нашого журналу вже стало традицією наприкінці інтерв’ю питати у співрозмовників, що для них успіх? Що таке успіх для гурту «Заповідь»?

– Міла: Успіх – це можливість знайти внутрішнє щастя, пізнати себе. Дуже раділа б, якби мені вдавалося написати більше пісень. Успіх – це зовсім не популярність, а змога ділитись емоціями зі слухачем, може, чогось його навчити чи навіть підтримати у важку хвилину.

– Нестор: Успіх – це, коли ти стомлений, але відчуваєш задоволення, що чогось досяг , вдосконалив себе, зробив щось хороше для іншого. Успіх – це особливий внутрішній стан, який не вимірюється кількістю грошей чи приятелів. Це розуміння, що те, що ти робиш, – добре.

– Маріуш: Кожна людина повинна чітко знати, чого вона хоче в житті і як цього досягнути. Тоді вона й буде успішною. Треба малювати собі ціль – і рано чи пізно до неї прийдеш.

– Матей: Для мене успіх – те, що і для інших, грати, працювати, виходити на сцену. І обов’язково, творити щось нове.

– Андрій: Для мене успіх – бути з моїми друзями, добре проводити час, граючи у гурті, займатись улюбленою справою. Щодня насолоджуватись життям, навіть дрібницями!

 – Спасибі за цікаву розмову. Ще раз вітаю з недавньою перемогою на Ukrainian Rock School, гадаю, це було для вас важливим досягненням. Успіху вам!