Мальвова неповторність літа

 

 
Важко уявити собі давнє, не дуже давнє і навіть сучасне українське село, в якому літньої пори та навіть у вересні під вікнами будинків і обабіч вулиць не яскравіли дзвониками мальви. Квітки цієї невибагливої трав’янистої рослини, яку українці ще називають калачик, ружа, рожа рожева, подивовують своєю красою. Їхні пелюстки, забарвлені у відтінки від білого, рожевого до червоного й насичено-багряного, аж чорного, та покриті ледь помітним пушком, здаються зворушливо ніжними і беззахисними.
Нині відомо приблизно 30 видів цієї рослини, яку знали і в Стародавній Греції, і в Стародавньому Єгипті. У ХV столітті мальви примандрували на територію сучасної України з Південної чи Середньої Азії і відтоді так полюбилась українцям, настільки поширилася по всіх куточках української землі та прижилися на кожному обійстю, що стали невід’ємною частиною колориту українського села. Мальва і в українських піснях оспівана, і в народних бувальщинах та легендах, в літературних поетичних та прозових творах увіковічнена. Її вплітають дівчата як символ віри, надії та любові в український віночок. Квіти мальви в орнаменті вишиванки, вірять українці, захищають рід людини, яка її носить, адже цю рослину наш народ здавна вважав берегинею роду.

Кольба Сергій “Зацвiла мальва коло хати”

 Мальва стала одним із символів України, що уособлює любов до батьківської хати, до рідної української землі і народу, нерозривний зв’язок з духовною спадщиною предків. На мальві, за народним повір’ям, поселяються душі предків та пильно охороняють свій рід. Вона дуже живуча і витривала рослина, тому символізує також мужності та нескореності українців, які віками боролися за волю та незалежність.
Як лікарська рослина мальва давно використовується в народній медицині, зокрема найбільше цінуються корисні властивості лісової мальви (лат. Malva sylvestris) і мускусної (лат. Malva moschata). Народні цілителі віддають перевагу квіткам цієї рослини, хоча лікувальні засоби також готуються і з листя, і з кореня, і з насіння. Основна дія мальви – це обволікаюча і протизапальна, а ще репаративна (відновна), пом’якшувальна і загальнозміцнювальна. Настій квіток і листя доцільно вживати при запаленні шлунка й кишковому розладі. Відвар лісової (дикої) мальви помічний від кашлю й бронхіту. Мальвові настої, чаї і відвари – ефективний засіб для лікування запалення горла і ротової порожнини, їх також використовують для полоскань чи інгаляцій. Примочками і компресами квіток мальви можна зняти свербіж, спричинений шкірними хворобами, а також пришвидшити загоєння ран. Цікаво, що лікувальні засоби з мальви практично не мають протипоказань, хіба що одне – алергія.

Ця рослина широко застосовується в косметології. Екстракт мальви, наприклад, добре зволожує шкіру і допомагає позбутися різних гнійних запалень. Лікувальна косметика, у складі якої є мальва, сприяє відновленню епідермісу. Також вона використовується в косметиці для дітей, антивікових кремах, в шампунях та зволожуючих емульсіях для чутливої шкіри.
Сьогодні мало хто знає, що мальва – не тільки декоративна і лікарська рослина, а й харчова. Вона, наприклад, була основною салатною культурою ще в середньовічній Франції. У сучасній кавказькій кухні популярні салати з листя мальви, в арабській – мальвовий суп. У кулінарії східних країн подрібнене насіння калачиків використовується як спеція до багатьох страв і напоїв. Із зеленого листя і молодих пагонів мальви готують переважно салати, супи, гарніри, оладки, пюре, начинку для пиріжків тощо. Листя і недозрілі плоди заготовляють про запас: листя сушать, плоди маринують та засолюють.