Казка “Невдячна муха”

У тріщині старого дубового кухонного комоду оселилася муха Дзиготуха. Якось вранці вибралася вона зі своєї шпарки, вмостилася на люстрі й почала вмиватися. Звідси мусі було добре оглядати кухню, чи не залишили господарі чогось смачненького їй на сніданок.

Цього разу Дзиготусі дуже пощастило: на столі хтось залишив повнісіньку вазочку з її улюбленим полуничним джемом! Не гаючи часу, муха взялася до ласощів. “Ото наїмся донесхочу! – раділа вона. – Треба поспішати, поки сюди не злетілися голодранці з осиного гнізда, що на груші за вікном. Вони, знаю, нічогісінько не залишать!”.

Взялася муха снідати. Спершу акуратно облизала крапельку джему, що впала на білосніжну скатертину, потім пройшлася по краю вазочки, а далі всіма лапами, розкошуючи, залізла в неї. Ото невихована муха-ласунка! Раптом солодкий джем почав затягувати її. Застрягла в ньому одна ніжка, потім друга, третя… Дзиготуха намагалася злетіти, але крильця, заляпані в’язкою масою, швидко злиплися докупи. Чує муха, що ось-ось загине, і нумо кликати на допомогу: “Рятуйте! Гину!”.

Неподалік сіренька мишка шукала якусь поживу. Почула вона лемент, підбігла до мухи і почала її рятувати. І так і сяк пробувала, лапкою досягала і хвостика подавала, щоб та вхопилася. Муха ж допомогу не приймає, а тільки репетує та борсається. Бачить мишка, що біда. Розбіглася вона і з усіх своїх мишачих сил штовхнула вазочку раз, вдруге, втретє… Хоч купу синців собі набила, але таки зіштовхнула її зі столу. Вазочка впала на підлогу й розбилася.

Муха повагом виповзла з розбризканого по долівці джему, обтрусилася й почала вмиватися.

– Як почуваєшся, товаришко? Чи не забилася? – питається схвильована стомлена мишка.

– Ніяка ти мені не товаришка! – сердито відповідає Дзиготуха. – Мало того, що мене всю забруднила, та ще й мій улюблений джем зіпсувала! Я його могла б цілий рік їсти, якби не ти!

Здивувалась мишка, бо не очікувала почути від мухи ці образливі слова. Нічого не сказала вона, мовчки у свою нірку гайнула. Муха була, як бачите, і невихована, і невдячна: за добру справу ще й вилаяла свою рятівницю.

Калина Дячук