Ірина Житарюк: мрійте та працюйте і все здійсниться

Capital_Ukrainian_Festival_Fashion_Show_023Кілька місяців українці Торонто з нетерпінням чекали на фінальне шоу “Міс українська Канада 2016”. І ось воно справжньою феєрією вже увійшло в історію, а ми маємо приємність не тільки представити вам переможницю конкурсу, а й отримати від неї відповіді на запитання, що, напевно, вас зацікавлять. Знайомтесь – Міс українська Канада 2016  Ірина Житарюк –  молода дизайнерка одягу з Саскатуна, яка родом з Чернівців.

вік – 23 роки;

місце народження – м. Чернівці, Україна;

місце проживання – провінція Саскачеван, Канада;

професія– дизайнер одягу;

батьки: мама, Тетяна, – лікар за професією, в Канаді займається торгівлею; батько, Омелян, працює в будівельній сфері; сестра  Яна живе в Чернівцях;

кумири: український модельєр Андре Тан та неперевершена Коко Шанель;

життєве кредо: “Через терни – до зірок”;

заповітна мрія: залишити помітний слід у світі моди.

received_927281437380444

– Ірино, вітаємо з перемогою! Ти їхала в Торонто за  нею?

– Власне, взяти участь у цьому проекті я вирішила тільки тому, що його представили не як конкурс краси, а як свято культури і таланту. У мене були добрі наміри, чиста душа, та ще дуже хотілося допомагати хворим  діткам. На конкурс я привезла спеціально підготовлену для цієї події власну колекцію одягу, над закінченням якої багато працювала, в глибині душі сподіваючись, що мою працю гідно оцінять. І не помилилася!

– Хто тобі допомагав у підготовці до фінального виступу?

– Щонайперше, родина. Моя сестра-близнючка Яна хоч і в Україні зараз, дуже мене підтримувала: вірила в мене і не сумнівалася в моїй перемозі. Мама допомагала з аксесуарами. Дядя також мною опікувався, возив на репетиції, привіз мене у Торонто на фінальне шоу.

– Твоя колекція, Ірино, справді чудова. Вона вже не перша? А як щодо перспективи започаткування власної справи та створення свого бренду?

– Це вже шоста моя колекція, але перша, створена в Канаді. Почала я моделювати жіночий одяг ще під час навчання в професійному училищі та коледжі дизайну. Коли захворіла бабуся, я багато часу була з нею і шила тільки на замовлення. Новим поштовхом до творчості став для мене конкурс. Він також дав мені натхнення. Так як я лише два роки тому переїхала до Канади, то зараз активно вивчаю англійську, водночас працюючи в ательє з ремону одягу. Шию у вільний час – хочу розвиватися, вдосконалитися в деяких аспектах своєї професії, для цього,  наприклад, думаю закінчити школу корсетної майстерності. У майбутньому хочу створити свій бренд одягу, який буде відомим і в Канаді, і в Україні.

житарюк

До речі, одна з моїх суконь була представлена Анною Фірман на конкурсі “ Міс туризм”  в Домініканській республіці. 13 серпня відбудеть показ моєї колекції в Раджайні, потім в Едмонтоні і Калгарі, а також вона буде представлена на двох українських фестивалях в Саскатуні. Планую її розширити. Виготовляю я й  індивідуальні вироби на замовлення. Мені було дуже приємно, що модельєр Оксана Полонець, у сукнях якої конкурсанки виходили на заключне дефіле фіналу шоу, схвально відгукнулася про мою колекцію.

 

– Яка твоя місія як володарки корони переможниці?

– Найголовніша – у допомозі онкохворим дітям Буковини. Два роки тому від раку померла моя бабуся, поряд з якою я провела в лікарні 9 місяців і тепер  знаю, який це складний, дорогий і недосконалий процес лікування.  Ще з 2012 року, як модельєр, займаюся благодійністю, хоча й до цього доводилося  виступати на різних благодійних заходах разом з танцювальним колективом, у якому я займалась. Колекцію, яку я привезла на конкурс, продемонструю  у вересні в Саскатуні на благодійному показі та аукціоні, який проводитиметься разом з організацією “Потічок надії”. Вважаю, що кожна людина з серцем повинна допомагати іншим.

– Ірино, ти стала публічною особою. Як почуваєшся в цьому амплуа?

– Як людина, що вже бувала на публіці, скажу щиро: така велика увага до моєї  скромної персони стала для мене несподіванкою, тому інколи почуваюся дещо некомфортно. Але переконана, що ця увага мене не змінить, “не зіпсує”, адже, повторюся, перемогою у конкурсі завдячую не зовнішності, а внутрішньому світу, особистісним рисам. Мені дуже приємно, коли підходять люди і кажуть, що не голосували за мене, але тепер дуже задоволені з того, що я перемогла.

житарюк

– Багато що запам’яталося від участі в “Міс українська Канада”?

– Все пам’ятне: нові друзі, незвідані раніше емоції, досвід. Дуже рада знайомству з тренером  Іриною Когут, яка своєю жіночністю та правильністю може бути справжнім прикладом для наслідування. Ще одна особлива людина на шоу – це кухар Леся Гордій, яка багато має досягнень у своїй професії. Дуже запам’яталася поїздка в Оттаву на український фестиваль. У мене була прекрасна компанія – всі дівчата класні, і ми здружилися на конкурсі.

– Цікаво дізнатись, як ти готувала (як і кожна фіналістка) український стрій одного з регіонів України для показу у фіналі? До речі, у тебе був дуже гарний головний убір.

– Мій костюм репрезентував північну Буковину.  Це справжнє старовинне вбрання, яке ми знайшли і придбали для конкурсу. В селі Мамаєвці Чернівецької обл після війни було створено нову вишивку  бісером. Варто сказати, що вишивали навіть на спині. В цьому особливість костюма.  Цікавий елемент – горбатка – спідниця, виткана люриксовою ниткою. Торбинку – мій оберіг –  вишивала моя бабуся.  Головний убір (весільний варіант) я виготовила сама,  використавши шовкову траву ковалу, яку мені передали в Канаду з Буковини. Було дуже приємно, що співачка Ілларія позичала у мене для виступу цей головний убір.

житарюк

– Ірино, поділися секретами краси та розкажи, який стиль одягу полюбляєш?

За тим, щоб я гарно виглядала, завжди прискіпливо слідкувала моя сестричка-близнючка. Вона на цьому добре знається, тому завжди порадить, і які косметичні засоби мені підійдуть, і макіяж мені зробить. Зараз без без сестри мені важкувато. Щоб бути стрункою, особливих дієт не дотримуюсь, хоча перед конкурсом взагалі мало їла: апетит пропав. В одязі надаю перевагу класичному стилю, стриманим кольорам, а ще сукні, підбори. Не надто люблю джинси.

– Що порадиш потенційним учасницям “Міс українська Канада” 2017?

– Дівчата, якщо ви хочете брати участь у конкурсі наступного року – вперед. Тільки пам’ятайте: тут мало  прийти і показати свою красу. Потрібно працювати, бути активною в громадськоиу житті, займатися благодійністю, самовдосконалюватися, дисциплінувати себе. Отож, щоб бути гідною перемоги, треба дуже багато й наполегливо працювати.

– Твої побажання читачам журналу “Разом”…

– Пишаймося Україною – вільною і незалежною країною красивого і  талановитого народу, солов’їної мови, багатих традицій. Ми, українці, повинні пам’ятати, якого ми роду, і єднатися задля збереження надбань попередніх поколінь та їхнього примноження, а також для досягнення  миру в Україні і розбудови її як європейської держави. Живімо з Україною в серці і тримаймося разом!