І СЬОГОДНІ ГОРОХ, І УЧОРА ГОРОХ (українська народна пісня)

ДЕЩО З ІСТОРІЇ ГОРОХУ

Горох відомий людству з доісторичних часів, він одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Батьківщиною посівного гороху називають Закавказзя, Іран, Туркменистан. У III ст. до н.е. давньогрецький філософ Теофраст згадує горох у своїй праці «Історія рослин”, а Пліній – на початку нашої ери в «Природничій історії».

В епоху Середньовіччя на території Європи сухий горох, який просто і довго зберігається, був серед головних харчових продуктів бідного люду: з нього варили супи, каші, киселі, готували локшину, використовували як начинку для пирогів і млинців. Перша в історії згадка про страву з зеленого горошку зафіксована у XIII ст. в книзі кулінарних рецептів кухаря французького королівського двору Гійома Тіреля, відомого як Taillevent. За короля Луї XIV з Франції мода на споживання молодого гороху знаттю поширилися всією Європою.

На американський континент горох був привезений Х. Колумбом, найвірогідніше під час першої подорожі. Цікавим є факт, що третій президент США Томас Джефферсон (1743-1826), крім виноділля, цікавився зеленим горошком і зібрав велику колекцію його зразків.

Упродовж XIX ст. чисельність сортів гороху збільшилася неймовірно. Французькі селекціонери “Denaiffe і сини” 1906 року опублікували свою працю про городний горох, в якій описали майже 250 сортів. У XX ст. його почали консервувати і заморожувати. Сьогодні горох є важливою продовольчою культурою в світі. До речі, найбільші площі під посіви гороху відведені в Канаді.

Про користь гороху

За смаком, кольором і лежкістю сорти гороху діляться на лущильні, мозкові і цукрові. Всі вони багаті на вміст клітковини, насичених жирних кислот, натуральних цукрів, амінокислот. Білок гороху за своїм складом близький до білків м’яса, тому його залюбки споживають вегетаріанці, а також готують страви у піст. Канадські вчені з’ясували, що гороховий білок позитивно впливає на роботу серцево-судинної системи, підтримує в нормі артеріальний тиск.

Горох – це джерело антиоксидантів, що зберігають молодість. Солодкі сорти гороху корисні людям, які ведуть активний спосіб життя, адже він додає енергії, допомагаючи впоратися з фізичними навантаженнями, покращує мозкову діяльність і зміцнює пам’ять. Зелений горох ефективно знижує цукор у крові, запобігає атеросклерозу і недокрів’ю. Боби гороху виводять з організму холестерин і жовчні кислоти, допомагають від печії.

Народна медицина наголошує на цілющості горохового борошна, зокрема для нормалізації травлення та обміну речовин. Відвар з листя і насіння гороху має сильну сечогінну дію, тому корисний при сечокам’яній хворобі.

Тим, хто страждає ожирінням, теж рекомендовано споживати горох. Дієта на його основі насичена і живильна, тому порції страв значно зменшуються і зайві кілограми зникають.

УВАГА: страви з гороху протипоказані при холециститі, порушенні кровообігу, подагрі, загостреннях хвороб шлунково-кишкового тракту, при гострому нефриті.

Як варити горох

Хоч страви з гороху смачні та корисні, деякі господині готують їх рідко, бо варяться вони довго, треба пильнувати, щоб не пригоріли; горох то жорсткий, то розкисає в кашу.

Якщо попередньо замочити горох, він розбухне, тому час приготування скоротиться: цілі горошини будуть варитися 40-60, подрібнені – 30-45 хвилин.

Після закипання додайте в горох кілька ложок рослинної олії чи вершкового масла, а через 10-15 хвилин ще всипте соди ( ½ чайної ложки на кожні 2 л води), тоді горох пом’якшає вже за 5-7 хвилин. Будьте обережні: переборщивши з содою, зіпсуєте смак страви.

Солити горох треба наприкінці готування, тому що в солоній воді він вариться довше. Щоб отримати гарне й однорідне горохове пюре, готувати його треба відразу ж після того, як горох зварився.

Господиням на замітку: страви з борошна стануть більш смачними і корисними, якщо до пшеничного додати всього лише 10-20% борошна горохового.

Дарія Колос